Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Леонова Н$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 51
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Драговоз І. В. Синтез позаклітинних фітогормонів штамами Bacillus, виділеними з різних екологічних ніш [Електронний ресурс] / І. В. Драговоз, Н. О. Леонова, С. В. Лапа, О. В. Піскова, Д. О. Крючкова, Л. В. Авдєєва // Мікробіологічний журнал. - 2013. - Т. 75, № 3. - С. 41-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2013_75_3_6 Досліджено синтез позаклітинних фітогормонів штамами бактерій роду Bacillus, виділеними з різних екологічних ніш (грунту і рослин). Показано, що гормонсинтезувальна здатність вільноіснуючого і ендофітного штамів бацил суттєво відрізняється за рівнем та за спектром синтезованих сполук. Зроблено висновок, що такі відмінності у синтезі бацилами позаклітинних фітогормонів зумовлені різним типом взаємовідносин досліджених мікроорганізмів з рослиною-хазяїном.
| 2. |
Леонова Н. С. Нарада як вид офіційно-ділового спілкування [Електронний ресурс] / Н. С. Леонова // Наукова скарбниця освіти Донеччини. - 2012. - № 4. - С. 81-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nsod_2012_4_20
| 3. |
Титова Л. В. Роль липкогенных компонентов в повышении физиологической активности ризобий и продуктивности соево-ризобиального симбиоза [Електронний ресурс] / Л. В. Титова, И. С. Бровко, Н. О. Леонова, С. К. Воцелко, Г. А. Иутинская, В. Ф. Патыка // Мікробіологічний журнал. - 2012. - Т. 74, № 6. - С. 9-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2012_74_6_3 На основе природного экзополисахарида ксантана и экзополисахаридакриламида разработана липкогенная композиция, добавление которой в культуральную жидкость обеспечивает увеличение жизнеспособности клеток Bradyrhizobium japonicum УКМ В-6035 при хранении инокулянта в 26,3 раза. Введение регуляторов роста растений ивина или биосила в липкогенную композицию повышает выживаемость ризобий. Применение гельного инокулянта В. japonicum способствует активизации развития ризосферных микроорганизмов, накоплению в почве биогенных элементов и повышению продуктивности соево-ризобиального симбиоза.
| 4. |
Драговоз И. В. Синтез фитогормонов штаммами Bradyrhizobium japonicum различной симбиотической эффективности [Електронний ресурс] / И. В. Драговоз, Н. О. Леонова, Г. А. Иутинская // Мікробіологічний журнал. - 2011. - Т. 73, № 4. - С. 29-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2011_73_4_6
| 5. |
Іутинська Г. О. Активність основних ферментів асиміляції амонію у Bradyrhizobium japonicum за дії рослинних індукторів флавоноїдної природи [Електронний ресурс] / Г. О. Іутинська, Л. В. Титова, Н. О. Леонова, І. С. Бровко // Мікробіологічний журнал. - 2010. - Т. 72, № 6. - С. 23-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2010_72_6_5 Досліджено активність ключових ферментів асиміляції амонію в безклітинних екстрактах ризобій сої, що різняться за своєю ефективністю в симбіозі. Встановлено, що у високоефективного штаму Bradyrhizobium japonicum УКМ В-6035 найактивнішими ланками в системі реакцій засвоєння амонію є глутаматсинтаза (глутамат-оксоглутарат-амінотрансфераза, ГОГАТ) та глутаматдегідрогеназа (ГДГ), а у малоефективного штаму B. japonicum 21110 - глутамінсинтетаза (ГС) та ГДГ. За дії специфічного для соєво-ризобіального симбіозу флавоноїду геністеїну (0,01 нМ) у високоефективного мікросимбіонта значно зростала активність ГС (у 60,9 рази), яка перевищувала таку у малоефективного штаму більше, ніж у 2 рази. ГДГ зазнавала активації за присутності геністеїну у обох досліджуваних штамів. Неспецифічний флавоноїд нарінгенін не стимулював ГС-активність високоефективних ризобій, але сприяв активізації ГДГ-шляху.
| 6. |
Драговоз І. В. Продукування фітогормонів деякими вільноіснуючими та симбіотичними грунтовими мікроорганізмами [Електронний ресурс] / І. В. Драговоз, Н. О. Леонова, Л. О. Білявська, В. К. Яворська, Г. О. Іутинська // Доповiдi Національної академії наук України. - 2010. - № 12. - С. 154-159. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2010_12_28 Досліджено якісний і кількісний склад фітогормонів стимулювальної дії у вільноіснуючих і симбіотичних грунтових мікроорганізмів родів Azotobacter і Bradyrhizobium. У культуральних середовищах високоефективних штамів симбіотичних бактерій B. japonicum УКМ В-6018 і B. japonicum УКМ В-6035 виявлено високий рівень індолілоцтової кислоти та цитокінінів у порівнянні з малоефективним штамом B. japonicum 21110. Високий рівень цих фітогормонів знайдено також у культуральному середовищі активного штаму вільноіснуючого діазотрофа A. chroococcum УКМ В-6003. Одержані дані свідчать про те, що висока біологічна активність досліджених штамів симбіотичних і вільноіснуючих бактерій корелює з їх високою здатністю до синтезу фітогормонів ауксинового та цитокінового типу, яка, ймовірно, є одним з механізмів адаптації грунтових мікроорганізмів до умов оточувального середовища, що забезпечує формування ефективних взаємозв'язків між бактеріями та рослинами.
| 7. |
Леонова Н. Б. Клады верхнепалеолитической стоянки Каменная Балка II [Електронний ресурс] / Н. Б. Леонова // Наукові праці Миколаївського державного гуманітарного університету ім. Петра Могили комплексу "Києво-Могилянська академія". Сер. : Історичні науки.. - 2008. - Т. 96, Вип. 83. - С. 85-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdui_2008_96_83_20
| 8. |
Авдеева Л. В. Антагонистическая активность штаммов Bacillus amyloliquefaciens subsp. plantarum ІМВ В-7404 и БИМ В-439Д по отношению к фитопатогенным бактериям и микромицетам [Електронний ресурс] / Л. В. Авдеева, И. В. Драговоз, Ю. В. Корж, Н. О. Леонова, Г. А. Иутинская, А. В. Бережная, В. Н. Купцов, М. Н. Мандрик, Э. И. Коломиец // Мікробіологічний журнал. - 2014. - Т. 76, № 6. - С. 27-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2014_76_6_6 Исследована антагонистическая активность штаммов Bacillus amylolіquefaciens subsp. plantarum IMB B-7404 и БИМ В-439Д в отношении бактериальных и грибных возбудителей заболеваний сельскохозяйственных культур. Показано, что оба штамма бацилл проявляли высокий уровень антагонизма по отношению к возбудителю сосудистого бактериоза, средний к микромицетам - возбудителям корневых гнилей. К возбудителю офиобулеза штамм B. amylolіquefaciens subsp. plantarum БИМ В-439Д оказался более активным. Культуральная жидкость этого штамма эффективно подавляла прорастание спор фитопатогенных микромицетов Penicillium expansum и Botrytis cinerea. Оба штамма бацилл синтезировали ряд гидролитических экзоферментов: протеазы, амилазы, <$Ebeta>-глюканазы, хитиназы и ксиланазы. Полученные данные свидетельствуют о возможности расширения спектра применения штамма B. amylolіquefaciens subsp. plantarum БИМ В-439Д, а также о необходимости дальнейшего изучения экзометаболитов штамма B. amyloliquefaciens subsp. plantarum IMB В-7404 и их биологической активности с целью создания эффективного биопрепарата для растениеводства.
| 9. |
Леонова Н. М. Залежність показників господарсько корисних ознак гібридів кондитерського соняшнику від густоти стояння рослин [Електронний ресурс] / Н. М. Леонова, В. В. Кириченко, В. І. Сивенко, Н. В. Кузьмишена // Вісник Центру наукового забезпечення АПВ Харківської області. - 2014. - Вип. 17. - С. 119-128. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vcnzapv_2014_17_17
| 10. |
Леонова Н. А. Спектрофотометрическое определение концентраций Со (II) и Ni (II) в комплексах с 1-(2-пиридилазо)-2-нафтолом в водно-мицеллярной среде [Електронний ресурс] / Н. А. Леонова, О. И. Юрченко, А. С. Батрак // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Хімія. - 2014. - № 1136, вип. 24. - С. 153-160. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhIX_2014_1136_24_21
| 11. |
Драговоз І. В. Фiтостимулювальна активнiсть екзометаболiтiв штама-антагонiста Bacillus amyloliquefaciens IМВ В-7404 [Електронний ресурс] / І. В. Драговоз, Н. О. Леонова, Д. А. Жукова, Л. В. Авдєєва // Мікробіологія і біотехнологія. - 2013. - № 3. - С. 84-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2013_3_11
| 12. |
Драговоз І. В. Фітостимулювальна, антагоністична активність та біологічна ефективність штаму Bacillus subtilis IМВ В-7243 [Електронний ресурс] / І. В. Драговоз, Н. О. Леонова, С. В. Лапа, Л. А. Данкевич, С. Ф. Падалко, Л. В. Бобик, Л. В. Авдєєва // Мікробіологія і біотехнологія. - 2014. - № 4. - С. 77-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2014_4_11 Досліджено природу фітостимулювальної активності екзометаболітів штаму Bacillus subtilis IМВ В-7243, його антагоністичну активність та оцінено біологічну ефективність допосівної бактеризації сої в польових умовах. Фітогормональні сполуки визначено методом спектроденситометричної тонкошарової хроматографії, етилен і методом газової хроматографії, антагоністичну активність і методом радіальних штрихів проти збудників бактеріальних хвороб сої. Фітостимулювальна активність екзометаболітів B. subtilis IМВ В-7243 зумовлена присутністю в їх складі фітогормонів-стимуляторів (ауксинів, цитокінінів). Показано здатність штаму проявляти середній та високий рівень антагонізму до збудників бактеріальних хвороб сої. Наявність серед екзометаболітів фітогормонів-стимуляторів та певний рівень антагоністичної активності штаму B. subtilis IМВ В-7243 щодо збудників бактеріальних хвороб сої позитивно впливає на біологічну ефективність за польових умов.
| 13. |
Леонова Н. Особливості синтаксичної модальності малих жанрових форм інформації в сучасній українській мові [Електронний ресурс] / Н. Леонова // Науковий вісник Херсонського державного університету". Сер. : Лінгвістика. - 2011. - Вип. 15. - С. 266-270. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvkhdu_2011_15_62
| 14. |
Фоменко О. С. Маркетинговые исследования по употреблению сахарозаменителей в Саратовской области [Електронний ресурс] / О. С. Фоменко, Н. М. Птичкина, Н. Леонова, И. Сидаренко // Наукові праці [Одеської національної академії харчових технологій]. - 2012. - Вип. 42(2). - С. 558-560. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Np_2012_42(2)__135
| 15. |
Леонова Н. О. Синтез позаклiтинних фiтогормонiв-стимуляторiв бульбочковими та фiтопатогенними бактерiями сої [Електронний ресурс] / Н. О. Леонова, Л. А. Данкевич, І. В. Драговоз, В. П. Патика, Г. О. Іутинська // Доповіді Національної академії наук України. - 2013. - № 3. - С. 165-171. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2013_3_27
| 16. |
Пирог Т. П. Перспективи використання метаболітів Acinetobacter calcoaceticus ІМВ В-7241 у сільському господарстві [Електронний ресурс] / Т. П. Пирог, Н. О. Леонова, І. В. Савенко, Г. О. Іутинська // Сільськогосподарська мікробіологія. - 2015. - Вип. 21. - С. 18-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/smik_2015_21_5
| 17. |
Леонова Н. О. Синтез ауксинів та цитокінінів Bradyrhizobium japonicum за дії флавоноїдів [Електронний ресурс] / Н. О. Леонова // Мікробіологічний журнал. - 2015. - Т. 77, № 5. - С. 95-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2015_77_5_13 Мета роботи - дослідити здатність різних за ефективністю симбіотичних азотфіксувальних бактерій сої Bradyrhizobium japonicum до синтезу фітогормонів стимулювальної дії - ауксинів та цитокінінів за дії рослинних флавоноїдів геністеїну і нарінгеніну. Позаклітинні фітогормональні сполуки виділяли із супернатанта культуральної рідини ризобій сої за методом перерозподілу фітогормонів у 2-х фазах розчинників, що не змішуються між собою. Кількість синтезованих ауксинів і цитокінінів визначали за допомогою методу спектроденситометричної тонкошарової хроматографії. Показано здатність штамів симбіотичних діазотрофів сої синтезувати ауксини (4 - 1067 мкг/г абсолютно сухої біомаси) та цитокініни (141 - 1554 мкг/г абсолютно сухої біомаси). Культивування за присутності флавоноїдних сполук геністеїну та нарінгеніну призводить до звуження спектра та зменшення кількості синтезованих фітогормонів ризобіями сої: не відмічено синтезу індол-3-карбоксилової кислоти, індол-3-карбінолу, індол-3-оцтової кислоти гідразиду та зеатину. Висновки: пригнічуючий вплив флавоноїдів на синтез фітогормонів у ризобій сої, ймовірно, може пояснюватися як зміною метаболізму мікросимбіонтів, що спрямований не на синтез вторинних метаболітів, а на запуск механізмів ефективної нодуляції, так і концентрацією флавоноїдних сполук у поживному середовищі.
| 18. |
Драговоз І. В. Iдентифiкацiя екзометаболiтiв штаму Bacillus amyloliquefaciens subsp. plantarum IМВ В-7404 з антифунгальною активнiстю [Електронний ресурс] / І. В. Драговоз, Н. О. Леонова, Л. Б. Зелена, А. В. Ребрієв, Л. В. Авдєєва // Доповіді Національної академії наук України. - 2015. - № 7. - С. 129-135. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2015_7_21
| 19. |
Пирог Т. П. Синтез фитогормонов продуцентом поверхностно-активных веществ Nocardia vaccinii IМВ В-7405 [Електронний ресурс] / Т. П. Пирог, Н. О. Леонова, Т. А. Шевчук, Е. В. Панасюк, К. А. Береговая, Г. А. Иутинская // Мікробіологічний журнал. - 2015. - Т. 77, № 6. - С. 21-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2015_77_6_4 Цель работы - исследовать синтез фитогормонов при культивировании продуцента поверхностно-активных веществ (ПАВ) Nocardia vaccinii IMB В-7405 в средах с различными источниками углеродного питания. Фитогормоны экстрагировали из супернатанта культуральной жидкости (до и после выделения ПАВ) этилацетатом (ауксины, абсцизовая кислота) и н-бутанолом (цитокинины), очищали и концентрировали с помощью метода тонкослойной хроматографии, после чего осуществляли количественное определение с помощью сканирующего спектроденситометра Сорбфил. При выращивании в среде с рафинированным подсолнечным маслом и глицерином штамм IMB B-7405 синтезировал 1,6 - 1,8 г/л внеклеточных ПАВ, а также максимальное количество ауксинов (140 - 770 мкг/л). Культивирование N. vaccinii IMB B-7405 на отработанном после жарки картофеля и мяса масле сопровождалось снижением количества фитогормонов до 23 - 84 мкг/л (ауксины) и 16 - 90 мкг/л (цитокинины) и повышением концентрации ПАВ до 2,3 - 2,6 г/л. Уровень синтеза абсцизовой кислоты (2 - 12 мкг/л) практически не зависел от природы ростового субстрата. Выводы: полученные результаты показывают возможность использования маслосодержащих промышленных отходов для одновременного синтеза как ПАВ, так и фитогормонов, а также свидетельствуют о необходимости исследований влияния условий культивирования продуцентов на биологические свойства целевых продуктов микробного синтеза.
| 20. |
Мирная Т. А. Оптические жидкокристаллические композиты на основе каприлата кадмия с наночастицами серебра [Електронний ресурс] / Т. А. Мирная, Г. Г. Яремчук, Н. А. Леонова, В. Н. Асаула, С. В. Волков // Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології. - 2014. - Т. 12, Вип. 1. - С. 161-167. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nano_2014_12_1_19 Представлены экспериментальные результаты по синтезу и оптическим свойствам нанокомпозитов каприлата кадмия с наночастицами серебра. Наночастицы серебра получены путем восстановления нитрата серебра непосредственно в ионной жидкокристаллической матрице каприлата кадмия. Методами оптической спектроскопии и просвечивающей электронной микроскопии установлено, что наночастицы серебра в жидкокристаллической матрице имеют сферическую форму со средним диаметром от 14 до 20 нм.
| | |
|
|